Слово "інформація" за своїм значення стало для нас на рівень таких слів як "хліб", "вода", "повітря", "житло" та ін., тобто таких, які виражають наші най­необхідніші потреби для існування. Всі знають, що таке хліб, вода, повітря і, на відміну від інформації, майже однозначно трактують їх. Настала пора одно­знач­но­го трак­тування поняття "інформація". Відомо більше семи означень інформації (на­­приклад, повідомлення, тощо) і кожне з цих означень в певному контексті пра­виль­­не, але не строге, не "філософське", тобто не універсальне.

Тому, для одно­знач­ності трактування поняття "інформація" пропоную на­ступне його означення. Інформація - це відображення  f  множини D cтанів об’єк­тивної, суб’єктивної та історичної дійсностей (реальностей)  “на”  множину І до­ві­ль­­них за своєю приро­дою елементів (тіла, поля, тощо) у тому числі і в мозку лю­ди­ни. Тобто, І = f (D), де  f - операція відображення (правило, алгоритм, спосіб, технологія, функція, тощо за якими здійснюється дане відображення). Іншими сло­вами, інформація - це образ множини D cтанів об’єктивної, суб’єктивної та іс­торичної дійсностей (оригіналу), утворений певним чином за операцією f. Ос­кіль­ки множина D - нескінченна, а ресурси і можливості людини є обмежени­ми, то лю­­ди у своїй практичній та духовній діяльності, як правило, викорис­то­ву­ють відо­браження не всієї множини D, а лише деяких тих чи інших її підмножин

І_і = f (D_i Ì D); i = 0,1,2, ... , nÎN                      (1).

Тому, говорячи про інформацію, необхідно уточнювати назву множини чи підмножини D_i, яку дана інформація відображає, якщо це не випливає з кон­текс­ту чи  “по замовчуванню”.  Слово  “інформація” без вказування назви множи­ни чи підмножини відображення є абстрактним поняттям, бо самої по собі в при­ро­ді інформації не існує, як не існує в природі, наприклад, натурального числа 2 (існують два сайти, два відвідувачі, і. т. д.). Значить, слід говорити, наприклад, ін­фор­мація про ... (про що буде йти мова далі).

Оскільки І_і Ì D, бо D містить всі елементи всіх дійсностей без винятку (стан дійсності - вся сукупність її предметів, речей, подій, ситуацій, процесів, явищ, внутрішніх переживань, намірів, замислів, ідей, тощо), то І_і завжди можна назвати підмножиною D_i+1 = I_i  і згідно з (1) записати

І_і+1 = f (І_і ).                                          (2)

Зрозуміло, що таких послідовних відображень множин D_j, j=i, i+1, ... , i+m, де mÎN, може бути скільки завгодно:

І_і+1 = f _і+1 ( І_і );

І_і+2 = f _і+2 ( І_і+1 );

...

І_і+m = f _і+m ( І_і+m-1 ).

В даній системі рівнянь I_i та операції відображень f _і+j  , де j = 1, 2, ... , mÎN, задані. Розв’язок цієї системи рівнянь можна записати у вигляді

І_і+j  = f '_і+j  ( І_і ),                                     (3)

де  f '_і+j  = f _і+1 * f _і+2 * ... * f _і+j   -  еквівалентна операція відображення множини І_і “на” множину І_і+j , яка формулюється на підставі операцій відображення  f _і+1 , f _і+2 , ... , f _і+j  , а символ  “_*”  означає операцію "функція від функції".        

З наведеного вище означення інформації випливає, що інформація про D_i є або в певному обсязі (множина І_і  містить хоча б один елемент), або відсутня (І_і = Ø). Тому, коли характеризують інформацію про що-небудь як недостовірну, хиб­ну, неточну, нерозпізнану тощо, то мають на увазі, лише те, що операція відобра­ження f_і під­мно­­жини D_i “на” множину І_і  є, була, чи буде або не такою, як хотілось би, або, ця операція не визначена (не відома). Тобто, одна і та ж інформація для одних людей може виступати наприклад, як нерозпізнана, а для інших – як повна і достовірна. Приховування фуннкції відображення  f чи декларацію її в спо­тво­ре­но­­му вигляді використовують, на­приклад, у боротьбі з несанкціонованим до­сту­пом до приватної (створеної для пев­ного кола людей) інформації, яка пере­дається від­критими каналами зв’язку. Інколи f подають в "скороченому" вигляді з спо­ді­ван­ням на те, що люди, які отримають інформацію, знають про це і зможуть самі згід­но з (3) "по замовчуванню" сформулювати необхідну f '_і+j  (бажану опера­цію ві­дображення). Тобто, маючи І_і , ці люди отримають бажану інформацію про D_i (до­стовірну, точну, правдиву, тощо). Наприклад, говоримо, що сонце сходить і за­ходить, хоча добре розуміємо, що насправді сонце ні не “сходить”, ні не “захо­дить”.  

            Для уточнення того, що йдеться про передачу інформації каналами зв’язку (матеріальними сигналами) та обробку її програмними засобами на комп’ютері чи "зберігання" її на комп’ютері, пропоную в цьому контексті вживати синонімічно до слова "інформація" слово "дані" (data – англ.). Це усуне неоднозначність у трак­туванні так добре "прижитого" слова "дані" у сфері інформаційних техноло­гій. Звичайно, слово "дані" має ще й інше значення (наприклад, да­ні за звітний період). Тому при його вживанні слід, при необхідності, уточнювати його кон­текст.